💿 Мрійливо-танцювальний альбом від лондонського музиканта і продюсера Яспера Тайґнера. Є пара фітів, серед яких легко-впізнаваний вокал Поллі Маккі a.k.a Art School Girlfriend. Хочеться мружитися від сонячних променів і слухати цю платівку по колу.
Jasper Tygner
Blue (2026)
electronic, dance
Нарешті це сталося: стримінг Megogo випустив оновлення додатків для iOS та iPadOS, в якому зʼявилася можливість дивитись одночасно до 4 каналів на одному екрані. Не те щоб я був фанатом поглинання великої кількості контенту у короткі строки, але трапляються випадки, коли не надто стрімко розгортаються події на футбольному полі, або ж чекаєш початку іншого заходу на паралельному каналі. Є декілька «лейаутів» мультифіду, а дотиком до потрібного зображення можна швидко перемикати звук. Дуже вдалий і потрібний апдейт. Сподіваюсь, незабаром цю фічу реалізують і у застосунку для Apple TV.
Вчора вперше відвідали Kyiv Car Fest і, зізнаюсь, такої кількості цікавих авто на одному майданчику я ще не бачив. І це не історичні “динозаври”, що стоять за обмежувальною стрічкою музею, а цілком реальні сучасні автівки, які приїхали на своїх чотирьох (а подекуди і шістьох). Є і суперкари, і електрички, і купа прокачаних масл-карів та неймовірні вінтажні екземпляри. Сьогодні другий день, тож якщо цікавитесь автомобілями – не проґавте. Подія того варта.
Колись вже згадував про автоматизатор задач Shortcuts і ось знову він став у нагоді: цього разу — для швидкого доступу до налаштувань еквалайзеру Apple Music на iOS. Оскільки користуюся різними типами блутус-пристроїв (навушники накладні, затички, колонки etc.) і далеко не всі вони мають власні апки-еквалайзери, перемикаю налаштування звуку в залежності від гаджету, жанру, атмосфери саме в системі. На жаль в еплі не подумали про зручність для такого прошарку гіків, тож шлях до еквалайзера Music аж занадто довгий. Так я і дійшов до автоматизації для швидкого відкриття EQ, і тепер замість 4-5 тапів роблю це з одного дотику. На відео є весь процес створення, а в полі URL прописана така команда: prefs:root=MUSIC&path=com.apple.Music:EQ
Так співпало, що саме зараз вдруге дивлюся серіал «Silicon Valley» (він все ще смішний і актуальний), події там розгортаються довкола стартапу зі стиснення даних. І саме утиліту з оптимізації медіафайлів хочу порадити сьогодні.
Додаток «Clop» для macOS, на мій погляд, творить чудеса. Для прикладу, скрінкаст до моєї попередньої нотатки про текстовий редактор «Antinote» він за лічені секунди стиснув з 15 до 3 мегабайт. Те ж саме він вміє робити не тільки з відео, але й з JPG, PNG, TIFF і навіть PDF, при цьому на око доволі важко знайти різницю у якості.
Налаштувань безліч: різна якість стискання; моніторинг обраних папок для автоматичної обробки; оптимізація з видаленням оригіналу (з цим обережніше); прискорення і обрізка відео; драг-н-дроп зони; інтеграція в меню правого кліку тощо. Є навіть суперагресивний рівень стискання, але то вже для олдів чи тотальних цифрових екстремалів. А що ще прекрасно — базова версія додатку безкоштовна і її функціоналу вистачає абсолютно на всі випадки.
Натрапив на незвичайний текстовий редактор для macOS «Antinote» і буквально одразу став його прихильником.
Позиціонування «Antinote» відрізняється від більшості редакторів, які покликані стимулювати писати великі і прекрасні тексти. Він схожий на нотатник, який не шкода загубити. Основна ідея — тимчасові записи: ніяких заголовків, просто пиши (або ж рахуй), а після — з легкістю видаляй (чи залишай на потім).
«Але ж є безкоштовні Notes, Google Docs та ще сотні текстових процесорів за гроші, навіщо ж платити $5 за блокнотик?» — спитаєте ви. А я відповім: «Бо він прикольний». Наприклад, можна почати нотатку з фрази «math» і вона перетвориться на текст з калькулятором. Чи написати «sum» для миттєвого обчислення суми всіх чисел у нотатці. Або набрати «timer 20» і поруч з вікном редагування почне рухатися ланцюжок зворотнього відліку. Можна надрукувати «todo» і кожен новий рядок буде завданням з чекбоксом. Таких нотаток можна створювати безліч й легко переміщатися між ними вліво/вправо, ніби гортаєш блокнот. Зручно як свайпати на трекпаді чи Magic Mouse, так і клацати клавіатурними шорткатами.
До всього є ще одна кілер-фіча: тягнеш у вікно «Antinote» скриншот з текстом та вже за мить отримуєш чистий, неформатований текст з зображення (працює і з англійською, і з українською). Всі фічі розписані людською мовою на реальних прикладах прямо в додатку і це ледь не найкращий онбоардінг, який я бачив.
Спробуйте (є пробний період), але одразу готуйте 5 баксів, бо вам точно захочеться користуватися «Antinote» щодня.
Гарний ембіент від британського проєкту Marconi Union, який з початку 2000-х створює красиву, емоційну, подекуди тривожну музику. Є відчуття впливу французького дуету Air, а назва альбому цілком відповідає вмісту. І так, варто слухати саме альбомом, як і переважну більшість [електронної] музики.
Marconi Union
The Fear of Never Landing (2025)
ambient
Їздив до Києва і, як виявив на паркінгу, ці двоє — теж. Прокотилися з вітерцем і успішно повернулись до однослимачан.
Буквально за декілька днів до цього подумав, що за роки життя в селі став настільки ближче до природи, що перед заїздом у двір завжди перевіряю та пересуваю все живе і повзаюче з паркомісця: були і слимаки, і їжаки, і вужі і навіть болотна черепаха.
Коли запитав чатджипіті про електронний проєкт Rival Consoles, окрім вікіпедійної інформації, отримав від машини такий текст:
«Rival Consoles = Ryan Lee West — музичний інженер з Британії, чия електроніка не просто звучить — вона відчувається. Він не просто створює треки — формує простори й настрої. Синтезатори звучать як живі співбесіди між машиною і людиною.»
І не важливо, чи ChatGPT запозичив це у когось з музичних оглядачів, чи сформулював думку виключно своїми обчислювальними потужностями, більш влучно про музику Rival Consoles я б сказати не зміг.
Rival Consoles
«Landscape from Memory» (2025)
electronica, ambient, IDM
Дізнавшись, що вчора росіяни зруйнували виробництво «Teahouse» у Дніпрі, пішов до онлайн-крамниці компанії вибирати чай. На мою думку, це один з дієвих способів підтримати людей, які не лише заробляють на продукції, а й поширюють культуру вживання смачного і якісного чаю в країні.
Відношу себе до когорти кавоманів, втім, пригадав, як змінила моє ставлення до чаю подорож на Шрі-Ланку 15 років тому. А конкретніше — вглиб країни, де на високогірї розташовані мальовничі чайні поля. Там таке повітря, що можна збожеволіти від насолоди. І саме там спробував найсмачніший чай, від якого так «вставило», що на певний час всі еспресо і американо були відправлені на відпочинок. А ще, там була неймовірна екскурсія фабрикою, де за десятки хвилин у вуха влилося стільки інформації, що запамʼятати та осягнути її було вкрай складно. Певний час по тому ті знання геть змарніли, чайні запаси з Цейлону закінчилися і арабіка повернулася в щоденне меню.
Аж ось, якогось дня натрапив на подкаст про чай та його види, в якому про це розповідає співвласниця «Teahouse» Світлана Кобелєва. І пригадав, яке просвітління він може дарувати. Послухайте і ви. І обовʼязково випийте хорошого чаю.
